Думи Римами

Віддайте мені крила, верніть натхнення й віру,
надії смак і сили на боротьбу за нас.
Веретино сумління прокручує події,
розбещують зізнання у сумніві думки.

Я пошебки молитву у темряву читаю
і глибоко вдихаю не житі ще роки.
Чекаючи на сонце, коли на небі місяць,
не вистачає сенсу у темряві іти.

Вставайте ж, чемні люде, запалюйте забвіння
і світло шлях відкриє закоханим серцям.
І серед бруду зиску, і серед крику лесті
ллє мережеве сяйво в обіймах рим вінця.

21/01/2009