Думи Римами

Заплетені вири розмитих просторів 
сягають глибинних пучин з висоти.
Десь поруч тут прірва, десь поруч і гори,
тут є і прощай, тут є і прости.

Цю даль не сягнути замореним зором,
тут дотиком марно шукати краї,
тут тиша кричить, тут гордість злить сором,
тут розуму з серцем вирують бої. 

Я стану на фоні блакитності сяйва,
Розхрістаний в стані запеклих надій,
пройдусь по дорогам, радіючи барвам,
і там відшукаю шлях рідний, шлях свій. 

23/02/09