Думи Римами



І страх і радість, і сумління...
І в тиші ночі біль не спить.
Я сподіваюсь на прозріння,
Яке мені все пояснить.

Без спину у шаленім сяйві
Мене несе потік подій,
А навкруги лиш сірі барви,
А в середині суму змій...

Чомусь не вразили прикраси,
Що так блищали без тепла...
І в солод змочені вслід ляси
Не запалали на вітрах.

Я ж хочу простором накритись,
Сховатись у безмежжі снів
І в тихій гавані забутись,
Щоб вже прокинутись в весні.

23.09.09


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67