Думи Римами


Як старанно я нехтую щастям,
Як невпинно тікає мій вік...
Чи не є то розплата за страсті,

Яким не підвладний вже лік?


Без причини я в наслідки граю

І не можу збагнути свій рок:
Чи щасливий чи ні- я не знаю

І у чому для мене урок...


Тож я колом навколо кружляю,

Немов яструб пильную свій страх,

З підсвідомим у схованку граю

І презирливо суджу невдах.


Попри терени хитрим заплетом

Я іду як сліпий навпростець

Сам для себе лишаюсь секретом

Та, дай Боже, це ще не кінець.


25.02.11

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67