Думи Римами
Поперечні лінії
У просторі інею
Лягають під ноги
На сфери підлоги
Й поскрипують римами
Безсніжнії зими ті,
Що міряють віхами
Й святковими втіхами.
Немитими ранками,
В обідню сніданками
Кружляє нас колами
Під вбраними зорями
І ллється душа на млин
Сердечних вогнів глибин
І радістю пестять її
Небеснії глорії.
14.01.2012
