Думи Римами

Душу гріє сніг вчорашній, 
          зігріває лід теплом.
Він не знає, бідолашний, 
         що не впоратись зі злом.
Злом, шо в крижаному сяйві 
         розбурковує серця 
І стискає їх до крові, 
         випиває до кінця.
Легка повінь лиш нахлине, 
         і полиє рясний дощ,
Ще одна душа вже гине 
         у ціпкому тиску пащ.
Але ти не сип на рану 
         і не лий безбарвних сліз,
Якщо вирвешся з обману – 
         сильним вийдеш спід завіс… 

18/12/2008