Рими Кохання

Я виклав душу у підніжжя 
         розбитих ненавістю мрій,
Я вилив серце в тишу ночі 
         і розстелив шляху надію.

Ти не загадуй на майдутнє, 
         не воруши минулі дні,
Тепер живи наразі в світлі, 
         а не в пітьмі, а не на дні. 

Ти запалила вогник сяйва, 
         що донесеш аж до кінця
І сяйвом тим ти світ зігрієш 
         й народиш в радості Бійця. 

Тебе з Народженням вітаю 
         і вірю, ні, я просто знаю – 
Ти знов ніколи не помреш – 
         на те тебе благословляю!     

Мене ж ти часом пригадаєш 
         лиш теплим подихом із раю… 

14/01/2009