Рими Кохання

Зітхає заплетена в мрію 
Схилястими римами ніч – 
Без сну вона дихає світлом 
Збентежених полум’ям свіч.

Розкриті долоні до неба,
В очах віддзеркалюють сни – 
Нарешті крізь кригу і темінь
До серця достукались ми.

І там в тому морі забвіння,
В безмежному просторі літ – 
Ми мрію з натхненням зустріли
І знову здійнялись в політ.

Туди, де немає кордонів, 
Туди, де любові ефір
По вінця – собою свідомість, 
Де вже не стихає спів лір.

Невидимим струмом там сяйво
Спромінює сенсом життя,
Свіча догоріла, – це радість
Так сяє у наших серцях.

03.06.09