Я сам не свій, мій рух чужий,
Мій мозок врешті відмовляє.
З’явилась ти, як грім з небес, 
Як вирок сну, що долю знає.

Я враз відчув п’янкий ефір
Твоїх схвильованих долоней
І опинитись в них захтів,
У їх небесному полоні.

Твій стан тремтить, лоскоче подих,
Твій говір вабить, очі кличуть.
Тепер я знаю, що ти є,
Тепер я знаю нащо жити.

19.08.09

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64