Рими Кохання
Швидко, стрімкими мазками
Ми креслимо наше життя.
Різко, без спину на радість
Ми смикаєм за почуття...
А що якби нам зупинитись?
І в неба зирнувши безкрай
Із серця криниці напитись
І вийти на простору плай?
Там подихом з вітром зустрітись
І теплим мов літо струмком
Безмежно і повно накритись,
Так, щоб привітатись із дном....
13.11.09
