Я ліку не маю твоїм коливанням,
Я втратив терпіння виносити біль.
Безжалісним током твоє б’є страждання
І рану відкриту сльозами п’є сіль...

Я зовсім не хочу твоєї печалі, 
Я сам на межі відкоркованих снів,
Але не марнуй своїх вершників далей,
Не треба незайманих вартістю слів...

Пройди попри вежі крутих перепонів
І серце своє запали від весни.
Даруй щастя світу із повних долоней
І він повернеться відлунням рясним.

28.01.10

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64