Рими Кохання

Пелюстками, покритими снігом,
Я закутав у серці тепло.
Воно геть на морозі простигло
І в печалі на землю лягло.

Я ж ішов по дорозі самотньо
І у думах - за небокрай зір.
Раптом бачу, у полі мак квітне,
Я його своїм серцем зігрів.

І, о диво, серед тих морозів
Квітка полум'ям в небо зняйлась -
І мене розтопила на сльози,
І печаль мою в цятку  звела.

Квітка-квітка моя полум'яна,
Ти гори не згасаючи враз -
Моє серце ти вбрала коханням,
Я ж його закарбую у час.

26.01.11