Рими Кохання

Тане навпіл наша втома 
і в куражному вбрані
наше тіло напівсонне
розбурковують пісні.

Лине сяйвом ранок лінний,
його диво пестить нас
там на кухні кава стигне-
та полеж ще – в нас є час.

В нас є час на сонця дотик,
на цілунок неба є,
в мерехтінні зайців жовтих
ми тим часом нехтуєм.

І хитає теплий вітер
наші душі в унісон,
один в одному ми квітнем,
не завадить нам вже сон!

28.01.11