Трембіти стогнуть у відлунні,
За обрій ллється небокрай,
А моє серце у забвінні
У пеклі світу бачить рай.

Ти без причини так печальна
І так прекрасна водночас.
Краса твоя, однак, фатальна,
І та фата лише на раз...

Первинним подихом натхнений, 
З останнім видихом згорів,
Я босоніж іду блажений,
На плаху камнем між морів.

Пробачте люди за сумління,
За слабкість духу і за біль,
Я жив як вмів у павутинні
Моєї сутності світів. 

28.08.12-18.11.13

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64