Рими Війни

Страшний Сон

Куди подівся сон в ночі?
Чому так страшно прокидатись?
Чи не тому, що граючись,
Хтось мені в душу вклав гранату?
 
Я молю Бога, зупини!
Не дай йому чеку зірвати!
Мої ж сердечні клапани
Гарячу кров несуть до страти...
 
І не можливо жити вдень,
І не реально ніч не жити...
Я крихти віри із легень
Ледь видихаю, щоб не пити...
 
І знову ранок, а із ним
Чергові страшнії новини
Як можна далі жити з цим,
А як без цього без провини?
 
Мене бентежить цілий світ,
А світ тим часом не затямить,
Що мій нарід, мій рідний рід
Хтось хоче розбратом заплямить.
 
Та не дивуйся сатані
У рясі чемності від ченця,
Він скоро вже в пітьмі брехні
Від сяйва правди захлинеться!
 
А ненавість,що серце ссе,
У світлі духу в цятку згине.
Ми світло це у світ несем,
Нехай весь світ за нами лине!
...
Тож незабаром вже той час,
Коли ми будем міцно спати,
І ніби сон страшний щораз
Жах сьогодення згадувати...
 
29.04.2014