Рими Війни

Не Доречна Сліпому Зоря

Я дивився на вас і все думав,

Чи насправді ненавиджу вас

Лиш за те, що коли мені сумно,

Так злорадно лунає ваш глас...

Та чомусь не виходить ненависть,

А натомість лиш болю стіна...

Ну а вас нехай власная совість...

Зацькує ваші душі вона!

Навіть зараз лиш Мову почують,

Очі вниз і мовчать, мов німі...

Що й казати, коли нас мордують

Ваші ж браття на нашій землі!

Це під ваше німе одобріння

Гинуть наші брати і сини...

Ми ніколи вже їх не забудем!

А от вам вже не жить без вини...

Вам не жити у спокої зради,

Вам не жити у мирі війни,

Та не ми вороги вам, а гади,

Із нутра у вас лізуть вони...

Вже не довго чекати прозріння

Від солодкої в крові брехні...

Ви ж свої навіки покоління

Наражаєте на Божий гнів...

Та ненавидить вас я не вмію -

Не доречна сліпому зоря...

Просто знайте, я вас зневажаю

За ті сльози, що в серці горять!

14.08.2014